Ігри для розвитку фонематичного слуху

Рухлива гра «Гучно – тихо»

Учитель призначає ведучого та пропонує йому заплющити очі. Потім ховає якусь іграшку ( у шафу, за спиною одного з дітей…) та пропонує ведучому знайти цю іграшку, орієнтуючись на силу ударів барабана. Якщо дитина підходить близько до того місця, де знаходиться іграшка, барабан б’є гучно, якщо віддаляється - барабан звучить тихо. Цю гру можна повторювати, використовуючи замість барабану дзвоник, плескати в долоні, стукати молоточком по столу.

Дидактична гра «Де дзвіночок?»

Дитина заплющує очі, учитель тихенько стає осторонь від дитини (справа, зліва, позаду) та дзвенить у дзвіночок. Дитина,не відкриваючи очі, повинна рукою показати напрямок, звідки лунає звук.

Ця гра має ще такий варіант. Діти стають у коло непомітно для ведучого, вони передають за спиною один одному дзвіночок. Ведучий повинен відгадати і показати, у кого за спиною задзвенів дзвіночок.

Дидактична гра «Ведмежата бешкетники»

Учитель демонструє дітям предмети, які можуть утворювати різноманітні звуки, та пропонує запам’ятати, як звучить кожен предмет. Потім учитель розповідає дітям, що в одному будинку жила родина ведмедів. Одного разу ведмеді – батьки пішли з дому, а ведмежата почали бешкетувати. Вони взяли різні предмети і почали шуміти. Учитель  роздає дітям ведмедиків із зображенням цих предметів, потім за ширмою озвучує ці предмети, а діти повинні відгадати, який ведмедик шумить.

Предмети, що утворюють звуки: ключі, сірники, ножиці, гаманець з  грошима, склянка з ложкою, папір, повітряна куля, м’яч, гребінець…

Дидактична гра «Хто кличе?»

Діти по черзі називають ім’я ведучого, який стоїть до них спиною. Ведучий відгадує, хто його кличе. Потім гра ускладнюється і діти кличуть ведучого: «Ау!» то голосно, то тихо - в залежності від того, що скаже учитель: «Далеко пішли у ліс», «Близько пішли у ліс».

Рухова гра «Відгадай чий голосок?»

Діти стають у коло. Одна дитина у центрі кола із зав’язаними очима і говорить:"Жабеня по доріжці

Скаче, витягнувши ніжки,

Побачило комара і закумкало:

"Ква-ква-ква!"

Відповідає хтось із дітей, хто стоїть уколі.

Ведучий, який знаходиться у центрі кола відгадує, яка дитина «кумкала».

Дидактична гра «Мами та діти»

Дітям роздаються малюнки із зображенням домашніх тварин: дорослих і дітей: корови і теляти, кози і козеняти… Учитель просить відтворити звуконаслідування тварин – мам і тварин-дітей, піднімаючи відповідний малюнок.

Дидактична вправа «Уважні вушка»

Учитель знайомить дітей з назвами парних картинок:

КИТ – КІТ

СУК – СІК

ЛИС – ЛІС

СИН – СОН

ДИМ – ДІМ

КУЛЯ – КОЛЯ

СЕЛО – САЛО

БАНТ – БИНТ

МИЛО – МИЛА

ГОРОХ – ГОРІХ

РУЧКА – РІЧКА

БУЛКА – БІЛКА

САЛАТ – САЛЮТ

ЛІЙКА – ЛАЙКА

МИШКА – МУШКА

ШАШКИ – ШИШКИ

ШУБКА – ШИБКА

ГОЛКА – ГАЛКА – ГІЛКА

СУНИЧКА – СИНИЧКА

СОНЕЧКО – СОНЕЧКА

Учитель роздає картинки дітям. Далі запитує: «В кого кит, а в кого кіт? В кого голка, а в кого галка?. Діти піднімають відповідні картинки.

Дидактична вправа «Знайди пару»

Учитель розставляє на дошці по одній картинці з кожної пари, другу картинку роздає дітям. Дітям треба знайти пару до своєї картинки, шукаючи назви картинок, які звучать схоже.

Дидактична вправа «Знайди помилку»

Дітям пропонується знайти помилку у віршованих рядках.

Рік пішов гуляти в сад.

Не дійшов, бо повз назад.

Кинула шишку на мене зозуля.

В мене на лобі з’явилася куля.

Ми з братом лісники від роду:

Пиляємо палкою колоду.

Мені мама до сніданку

Подає солодку банку.

Я вдягнув новий салат,

А він виявивсь до п’ят.

Пригріло сонечко як слід –

І на Дніпрі розтанув дід.

Дидактична гра «Де чий будинок?»

Учитель виставляє на дошці декілька будиночків та пояснюю, що в кожному з них мешкають предмети, назви малюнків яких схоже звучать. Перший малюнок у кожен будинок ставить учитель, діти розставляють інші малюнки. Наприклад, мешкати в будинку можуть такі групи предметів: «гірка - нірка – зірка», «листок-молоток-каток», «білка – гілка», батон – вагон – дракон – балкон», «ворона – корона», «рак – мак – лак»…

Дидактична вправа «Слухай та виконуй!»

Учитель роздає дітям великі квадрати, розділенні на 9 маленьких, та набір парних картинок: «Марина – малина, рак – лак, коса – коза, мишка – миска, жабка – шапка»… дітям слід уважно слухати інструкцію та виконувати її.

·        Візьміть картинку, на якій зображена «жабка», та покладіть її у правий верхній квадрат.

·        Візьміть картинку, на якій зображена «шапка», та покладіть її у лівий середній квадрат.

Дидактична вправа «Скільки складів»

Учитель називає ряд складів, наприклад «На-на-на-па». Діти визначають, який склад був зайвий.

Потім складові ряди ускладнюються, наприклад: «на-но-на», «А-га-ка-ка», «па-ба-па-па».

Дидактична вправа «Відшукай свою картинку»

Учитель називає кожній дитині склад, наприклад: А, мо, му, ми, ме. Далі пояснює, що дітям слід відшукати слово, яке починається на цей склад, який вони запам’ятали. Учитель називає слова, наголошуючи на першому складі: машина, морозиво, мило, муха, метелик.

(Ця вправа також сприяє розвитку слухової уваги та пам’яті.)

Дидактична вправа «Квадратики»

Діти викладають під картинкою стільки квадратиків, скільки складів у слові.

Дидактична гра «Де чий будиночок?»

Чотири будиночки з цифрами – 1, 2, 3, 4 або з відповідною кількістю квадратиків. Діти отримують картинки та визначають, у якому будиночку хто живе, поділяючи слова та склади.

Дидактична гра «Весела подорож»

Три вагончики. Картинки із зображенням тварин. Діти поділяють назви тварин на склади та визначають, у якому вагончику хто поїде. Наприклад: кіт – у першому, сова - у другому, корова - у третьому.

Дидактична гра «Зберемо пелюстки»

Чотири квітки без пелюсток. В середині квіток 1, 2, 3, 4 КВАДРАТИКИ. Пелюстки з картинками. Діти добирають пелюстки до квітів у залежності від кількості складів у словах, що зображені на пелюстках.

Дидактична гра «Добери слово»

Учитель виставляє на дошці картинки, а потім пропонує дітям відгадати, яку картинку загадав, плескаючи у долоні один, два, три або чотири рази, в залежності від кількості складів у слові, а діти намагаються відгадати, яке слово загадав учитель.

                                   Диференціація фонем

Починати роботу по розрізненню фонем слід з диференціації голосних звуків..

На цьому етапі корисними та цікавими для дітей є використання картинок-символів, розроблених М.Ф. Фомічовою. Ці символи дають дітям у цікавій для них формі засвоювати та розрізняти звуки. Кожен звук мовлення позначається певним предметом, звучання якого нагадує цей звук. Також ці картинки-символи використовуються під час вивчення дітьми літер, бо в кожній картинці є прихована літера.

·        У дівчинки болять зуби, вона стогне: о-о-о.

·        Корова мукає: му-у-у.

·        Дівчинка плаче: і-і-і.

·        Повітря виходить із шини: ш-ш-ш.

·        Завірюха виє: в-в-в.

·        Дівчинка капризує, нюняє: н-н-н.

·        Комарик дзвенить: дз-з-з.

·        Дощик крапає: к-к-кап.

·        Гуси гелгочуть: г-г-г.

·        Чайник кипить і кришкою стукає: б-б-б.

·        Дівчинці холодно, вона гріє руки: х-х-х.

·        Повітря виходить із насоса: с-с-с.

·        Мама сварить сина: е-е-е.

·        Паровоз випускає пар: п-п-п.

·        Колеса вагонів стукають: т-т-т.

·        Кулемет строчить: д-д-д.

·        Пароплав гуде: и-и-и.

·        Сидіти тихо: ц-ц-ц.

·        Жук співає: ж-ж-ж.

·        Змія шипить: ш-ш-ш.

·        Літак високо летить і гуде: л-л-л.

·        Собака ричить: р-р-р.

Дидактична вправа «Спіймай звук»

Учитель пояснює дітям, що їм слід «спіймати» певний звук. Наприклад: «а». Далі логопед вимовляє ряд звуків: «а, о, у, у, і. а, е, и». діти плещуть у долоні тільки тоді, коли почують звук «а». Відпрацьовувати можна будь-який звук, склад або слово з даним звуком.

Дидактична вправа «Кружечки»

Діти отримують декілька кружечків. Учитель вимовляє ряд голосних звуків, наприклад: ау, іа, уи, ауа…. Діти на столах викладають відповідну кількість фішок.

Дидактична вправа «Різнокольорові звуки»

Діти отримують кружечки різного кольору: жовті, зелені, червоні. Учитель пояснює, що червоний кружечок позначає звук "а", зелений – звук "о", жовтий – звук "і". потім логопед вимовляє різні звукосполучення – спочатку по два звук: ау, уі. Уа, аі, потім по три: ауі, уіа, іуа, іау. Діти розкладають на столах кружечки у відповідному порядку.

Аналогічно проводиться аналіз інших голосних звуків.

Після того, як діти навчились визначати голосні звуки, можна переходити до аналізу приголосних звуків. Під час цієї роботи слід дотримуватись певної послідовності: спочатку дітей навчають визначати приголосний звук, потім перший. І тільки тоді в середині слова. З цією метою проводяться такі вправи.

Дидактична вправа «Різнокольорові звуки»

Діти по черзі виходять до дошки, виймають з конверта картинки, голосно і чітко їх називають, визначаючи останній звук. Потім повторюють цей звук окремо.

Починати цю роботу слід із звуків. Які діти визначають легше – «т, к».

Слова:, жук, павук, сук, рак, салат, халат, мак.

Вправа має ускладнення. Діти розкладають картинки на дві групи: з одного боку картинки, назви яких закінчуються на звук «к». з іншого – на звук «т».

Дидактична вправа «Різнокольорові звуки»

Учитель показує дітям картинку та називає її без останнього звуку, наприклад: «тан.., паву.., віни…». Діти називають звук, який пропустив учитель.

Для визначення першого звука слід проводити такі ігри.

Дидактична гра «Де чиї речі?»

Зображення двох дітей. Учитель пояснює дітям, що цих дітей звуть Оленка і Андрійко. Вони посварились, тому що не можуть розібратися, де чиї речі. Допоможемо їм. Відомо, що речі, які належать Оленці, починаються на звук «о», речі Андрійка починаються на звук «а». Діти визначають перший звук у назвах речей та кладуть малюнки відповідно до зображення дітей.

Картинки: апельсин, автобус, ананас, альбом, айстра, осел, оса, окуляри, орел, олень, олівці.

Аналогічно йде визначення першого приголосного звука.

Дидактична вправа «Заховай картинку»

Діти отримують картинки із зображенням різних предметів та набір фішок, якими позначають голосні звуки, тверді приголосні та м’які приголосні. Слід визначити перший (останній) звук у назві картинки та накрити її відповідною фішкою.

Дидактична гра «Рукавички»

Діти отримують по одній рукавичці із зображеним на ній малюнком. Учитель пояснює, що необхідно знайти другу рукавичку, на якій картинка починається на такий самий звук. Діти виходять до столу та шукають пару до своєї рукавички.

Аналогічно проводяться ігри: «Чобітки» - діти шукають пару чобітків; «Метелики» - діти шукають крильця до метеликів.

Дидактична гра «Звуковий ланцюжок»

Учитель пояснює дітям, що слід викласти картинки у певній послідовності. Першу картинку кладе учитель і пропонує дитині визначити останній звук у назві картинки та знайти картинку, яка починається на такий самий звук, далі знов визначити останній звук і так до кінця, доки всі картинки будуть викладені. Наприклад: жаба – автобус – стіл – лак - кит – телефон – ножиці – індик – клоун – носоріг – гриб – будинок…

Аналогічно проводиться гра, коли діти допомагають дівчинці Насті зібрати намисто, яке вона розсипала.

Після того, як діти навчилися визначати останній та перший приголосні звуки у слові, слід переходити до більш складних форм звукового аналізу: визначення звука в середині слова та останнього голосного звука. Під час цієї роботи необхідно враховувати можливості дітей, саме від цього залежить, наскільки складними будуть завдання, спрямовані на розвиток звукового аналізу.

Дидактична вправа «Який звук посередині»

Учитель роздає дітям набір фігур та пояснює, що квадрат позначає звук «а», коло - звук «о», трикутник - звук «у», ромб – звук «і». Дітям слід визначити, який звук стоїть посередині слова та підняти відповідну фігуру. Слова: том, ліс, рак, кіт, мак, лом, дім, зуб, дуб, сом, сім, сам, рот, лак, пух.