Урок літературного читання 4 клас

Літературне читання 4 клас

  Тема: СВІТ ДИТИНСТВА В ЛІТЕРАТУРІ. ЛЮДИНА ПОЧИНАЄТЬСЯ З ДОБРА.

ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ. НЕ ЗАГУБИВ, А ЗНАЙШОВ 

Мета: розширити знання учнів про життєвий і творчий шлях Василя Сухомлинського; ознайомити з його оповіданням «Не загубив, а знайшов»; формувати компетентності:

ключові: вміння вчитися – самоорганізовуватися до навчальної діяльності;

предметні компетентності: удосконалювати навички свідомого виразного читання, вчити аналізувати прочитане, оцінювати вчинки дійових осіб, визначати головну думку твору;  творчу уяву; 

здоров’язбережувальні компетентності: життєві навички, що сприяють соціальному здоров’ю;

загальнокультурні компетентності: дотримуватися норм мовленнєвої культури, зв’язно висловлюватися;
виховувати працелюбність, наполегливість.

Хід уроку 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

1. Очікування:

а)учнів( діти пишуть на стікерах очікування, чіпляють на дошку;

б) учителя ( - Очікую від вас  активності, творчості, хочу послухати ваші змістовні відповіді, більше дізнатися про ваш світ знань, відчути радість за кожного з вас, хто працюватиме)

2. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 

а) Гра «Письменник» 

— Правильно прочитайте зашифроване оповідання. 

МІЙЗ 

тіДи зявли піпар і лейк. ниВо найзшли бугрі тинки. льОга ванівІна лада їм жиноці. раЮ подоміг розбити мізя. ружДно шлай борота. сьО мійз тилеть совико в боне. 

 3.Творча лабораторія (робота в групах («2+2»))

Завдання: скласти віршовані тексти за методикою Джанні Родарі (зі стрічок різних віршів скласти вірш) про весну.

1 група

Ось іде весна ланами.

Зеленіє скрізь травиця.

Линуть з вирію пташки.

В білих котиках верба.

Лиха зима сховається.

Сніжок води злякається.

Створений продукт

1.Ось іде весна ланами, і річками,і садами.

Зеленіє все навкруг.

- Здрастуй , весно, ти – наш друг.

Сніжок води злякається.

 Лиха зима сховається.

  2. Ось іде весна ланами.

Зеленіє скрізь травиця.

Линуть з вирію пташки.

В білих котиках вербиця.

Лиха зима сховається.

Сніжок води злякається.

2 група

Теплий дощик миє білу квіточку.

Бджілка-трудівниця чепуриться.

Вітерець понюхав м’яту.

Гомонів струмок.

Цвітуть хмарками небеса.

Дивна казка.

Створений продукт

Веснонько, подивись.

Теплий дощик миє квітку.

Веснонько, не барись.

Вже вітрець обнюхав м’ятку.

_ Веснонько, йди скоріш,-

Гомонів струмок,- будь ласка.

Веснонько, ти для нас – дивна казка.

3 група

Розтопились між будинками сніги.

Природа може розповісти силу силенну казок.

Зайчик слухав , як шепоче вітер.

Створений продукт

Природа може нам розповісти силу силенну казок

 Як між будинками тане сніжок.

Сонце скотилося на моріжок.

Зайчик прислухавсь, як вітер шепоче.

Мріє про весну ведмедик охоче.

4 група

Сині зірочки тремтять.

Виграють, виблискують,горять.

Шовковая трава шепоче, як жива.

Сонце сипле квіти, як з бриля.

Створений продукт

Прийди весна!

Вже квіточки тремтять.

Прийди весна!

Вони виблискують, горять.

- Прийди скоріш,-

Трава шепоче, як жива.

- Прийду до вас, розсиплю квіти із бриля.

ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ 

1.Гра «Хто краще?» 

Учні в групах представляють інсценування за прочитаним віршем Анатолія Костецького «Спішу додому». Оцінюють роботу груп. 

ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ 

— Сьогодні ми знову звернемося до творів Василя Сухомлинського. 

— Що вам відомо про його творчість? 

— Які твори письменника ви вже читали? 

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 

1. Біографічна довідка 

— Василь Олександрович Сухомлинський — видатний український педагог, письменник і публіцист. 

Народився 28 вересня 1918 р. у селі Василівка Онуфріївського району Кіровоградської області (на той час — Василівська волость Олександрійського повіту Херсонської губернії) у незаможній селянській родині. 

Батько його, Олександр Омелянович, працював по найму як тесляр і столяр. Мати — Оксана Юдівна вела домашнє господарство, ткала полотно, фарбувала його і шила одяг не лише для своєї сім’ї, а й односельцям. Гарно вишивала. Багато уваги приділяла вихованню дітей: Івана, Василя, Сергія, Меланії. Учила добра, чесності, людяності. Довгими зимовими вечорами за прядивом чи шитвом розповідала дітям казки, цікаві історії, читала книжки. 

Пізніше Василь Олександрович писав: «Я не відчував би всієї краси літнього світанку в селі, якби в далекому дитинстві мене не вразили до глибини душі прочитані матір’ю слова Шевченка “Тихесенько вітер віє, степи, лани мріють, між ярами, над ставами верби зеленіють...”». 

У 1926–1933 рр. В. О. Сухомлинський навчався у Василівській семирічній школі, де був одним з кращих учнів. Учився добре, старанно, любив читати, гарно малював. Щоб зібрати гроші на книги, фарби, зошити, разом з однолітками та братами ходили на Новий рік посівати та щедрувати, а літом працював у колгоспі. У дитячому садку, який діяв у колгоспі на період літніх канікул йому доручали бути помічником вихователя. Він доглядав малюків, розповідав їм казки, читав книжки, проводив веселі ігри. Тому і вибір професії був не випадковий. 

VІ. Фізкультхвилинка 

2. Робота над оповіданням Василя Сухомлинського «Не загубив, а знайшов» 

НЕ ЗАГУБИВ, А ЗНАЙШОВ 

Коли синові виповнилось дванадцять літ, батько дав йому нову лопату й сказав:
— Іди, сину, в поле, відмір ділянку сто кроків уздовж, сто впоперек і скопай.
Пішов син у поле, відміряв ділянку й копає. А копати він ще не вмів.
Важко було попервах, поки руку набив та й до лопати приловчився.
Наприкінці робота ішла все краще й краще.
Та коли син застромив лопату в землю, щоб перевернути останню скибу, вона зламалась.
Вернувся син додому, а на душі неспокійно: що скаже батько за таку шкоду?
— Пробачте мені, тату, — каже син. — Я вчинив збиток. Лопата зламалась.
— А копати навчився? Копати тобі наприкінці було важко чи легко?
— Навчився, — каже. — І копати наприкінці було легше, як на початку.
— То ти не загубив, а знайшов.
— Що ж я знайшов, тату?
— Бажання трудитись. Це найдорожча знахідка.

а) Робота над заголовком. 

— Прочитайте заголовок з відповідною інтонацією. 

«Не загубив, а знайшов». 

«Не загубив, а знайшов»! 

«Не загубив, а знайшов»? 

— Як ви вважаєте, про що йтиметься в оповіданні, яке має такий заголовок? 

б) Виразне читання оповідання . 

— Чи сподобалося вам оповідання? 

— Які почуття воно у вас викликало? 

— Над чим примусило замислитися? 

— Хто є головними персонажами оповідання? 

в) Словникова робота. 

(робота в парах ( «1+1»))

Уздовж                   збиток 

попервах                   останню 

неспокійно           наприкінці 

найдорожча           приловчився 

— Доберіть синонім до слів: попервах (спочатку), збиток (втрата), приловчився (призвичаївся). 

г)  Читання оповідання учнями в парах. Підготовка до виразного читання 

— З якою інтонацією, у якому темпі і яким тоном будете читати слова батька? сина? 

— Які слова виділите інтонацією при читанні? 

ґ) Виразне читання оповідання учнями за особами. 

д) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання. 

— Скільки років виповнилося синові? 

— Що дав йому батько? 

— Що наказав зробити? 

— Чи вмів син копати? 

— Як він виконував поставлене завдання? 

— Що трапилося наприкінці роботи? 

— Як почувався син? 

— Що сказав йому батько? 

— Яка головна думка оповідання? 

е) Гра «Земля — небо». 

За командою «земля» діти нахиляються до книжки і читають текст. За командою «небо» — піднімають голівки вгору, прибираючи вказівки від тексту. Знову лунає команда «земля» — учні очима знаходять, де вони припинили читати. 

VІІ. ПІДСУМОК УРОКУ 

— З яким твором ознайомилися на сьогоднішньому уроці? 

— Хто його автор? 

— Який висновок з прочитаного ви для себе зробили? 

-         Чи справдилися ваші очікування?

-         Приклейте стікери до одного з листів на дошці.

А) Нічого не зрозумів       Б) Все зрозумів       В) Хочу знати більше

  А)                                          Б)     В)

VІІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

Виразно читати оповідання, переказувати, скласти 5 запитань до тексту. (с. 159–160). 

Рекомендації для батьків з проблеми формування природознавчої компетентності учнів 1 класу з теми «Життя у побуті» Мета :

Рекомендації для батьків з проблеми формування природознавчої компетентності учнів 1 класу з теми «Життя у побуті»

Мета :

 формувати уявлення дітей про цінність та значення води у житті людини,про участь школярів в охороні та збереженні води;

проводити досліди, спостереження;

вчити робити висновки;  

   виховувати прагнення берегти природу, зокрема воду.

1.Провести з дітьми бесіди

«Чи можливе життя на Землі без води?» (Коротка довідка)

 Життя на Землі без води неможливе. Без води людина не проживе й 5-ти днів. Рослини і тварини також не можуть обійтися без води, бо вона входить до складу будь-якого живого організму. Причому становить більше половини його ваги. Втрата 1/10, навіть 1/5 частини води призводить до смерті більшості тварин і людей. Ще океани і моря дають нам кисень, яким ми дихаємо. Отже, все живе на Землі без води загине. Пересохнуть всі водойми і наша планета стане схожою на суцільну пустелю.

Отже, без води життя на Землі неможливе. Кожна її крапля є дорогоцінним даром природи.

(Показати глобус)

-         Подивися, ось так виглядає наша планета з космосу. Недарма її називають «блакитною».Бо майже три чверті її поверхні вкрито океанами і морями. Може, слід було б назвати її Океанією, адже і життя на нашій планеті близько 500 млн років тому зародилося у воді.

Проблема

-         Але хоч і багато води на нашій планеті, та є проблема з прісною водою. В Україні ця проблема вже виникла на Харківщині, Донбасі, в Криму.

«Цікаві факти»

• Океан займає 71% поверхні Землі. Найбільша глибина сягає 6 тис. м. Кількість води в океані – 1300 млн куб. км.
• Якщо нашу планету за розмірами порівняти з головою новонародженої дитини, то вся вода на Землі буде дорівнювати двом слізкам на її віях.
• Якщо всю воду рівномірно розлити на поверхні планети, то вона вкриє її слоєм товщиною 3000 м.
• За одну добу з поверхні Світового океану випаровується майже стільки ж води, скільки її знаходиться в руслах річок всього світу.
• Сьогодні ми споживаємо ту саму воду, що й динозаври 150млн. років тому.
• При спразі бізони відчувають воду за 5—7 км.
• Американський тушканчик взагалі не п'є води — йому досить вологи із зерняток.
• Медузи на 95—98 % складаються з води.
• Рослини дещо витриваліші до нестачі води. Якось під час досліду кактус вагою 37 кг не поливали 6 років. За цей час він втратив 11 кг та залишився живим.
• А щоб виростити 1 кг овочів, потрібно 2 т води.
• Без води влітку верблюд може прожити 3 доби, а взимку — 8 діб.
• Людині вода потрібна щодня. Разом з їжею ми щодоби споживаємо близько 3 л води. За все життя людина споживає в середньому 50—60 т води (дві цистерни).

«Цілюща вода»

Наші пращури були справжніми водопоклонниками. Вони обожнювали будь-які водойми — море, озеро, річку, джерело, криничку. А за чистоту та смак джерельну воду народ називав живою, тобто особливо цілющою. Люди вірили, що вона додавала сили, зцілювала рани, повертала до життя.

Давно теє було, ще коли люди, щоб вижити, змушені були полювати на птицю і звірів, яких у наших краях водилося нелічено. Одного разу трапилося на полюванні нещастя — випущена невмілою рукою стріла влучила одному з мисливців у груди під самісіньке серце. Поклали товариші вмираючого юнака на дно ями, щоб на прощання міг побачити рідне голубе небо... І тут раптом якась невидима сила наповнила тіло пораненого, зупинила кров і вгамувала біль. Юнак підвівся з землі і став придивлятися до того місця, де лежав. Там ґрунт був ледве вологим. І тоді він пішов по вологій землі вглиб яру і прийшов до невеликої печери. А далі став прямо руками чистити її дно, звільняючи від верхнього шару глини та мулу. Йому кинулись допомагати товариші, і скоро з-під їхніх рук весело вдарило джерело, задзюркотів струмочок по дну яру. Припав до нього спраглими вустами поранений.

І, о диво! Зарожевіли його щоки, розправилися плечі, до юнака повернулась життєва сила. Зрозуміли тоді мисливці, що джерело не просте, а цілюще, прочистили його гарно та й розповіли всім про свою дивну пригоду. І потяглися до джерельця люди. А вода його виявилася не тільки цілющою, а ще й молодість та силу повертала. Ідуть до джерела старі, а вертаються парубками. Називали те джерело «Молодильним», а нині воду з цього джерела називають Царичанською. Всьому світові відомі й інші цілющі українські води «Миргородська», «Дніпропетровська», «Трускавецька», «Нафтуся» та багато-багато інших. Ці води створила сама природа.

«Як очищують воду?»

Вода на Землі проходить через велику кількість фільтрів – земну кору, атмосферу, біосферу. Але людство весь час задавалось питанням, чи можна штучно очистити воду. Було винайдено безліч способів. Найпростіший для нас – пропустити воду через фільтр. Але ж не завжди при собі є такий прилад. Тому, спостерігаючи за природою, люди винайшли інші способи зробити воду чистою. Ось деякі з них:

• російські землепрохідники в тундрі болотну воду очищали листям горобини. Якщо покласти їх у воду, то вже через 2 години запах та присмак болотної води зникали і бактерії повністю гинули;
• також можуть очищати воду від різних забруднень та бактерій гілочка черемхи, кора вільхи;
• біля криниць обов’язково садили дуб;
• відомий спосіб очищення сріблом. Таку воду називають живою.
• дуже корисною є тала та дощова вода;
• при кипінні води гинуть шкідливі мікроорганізми;
• в Німеччині дуже популярними є саморобні фільтри. Щоб їх виготовити, треба покласти на дно склянки з проробленими дірочками декілька шарів вати, піску та деревного вугілля. Проходячи через такий фільтр, вода звільняється від хлору, йоду, пестицидів, мікроорганізмів, зникає неприємний запах. Шари треба міняти лише 1-2 рази на рік, а коштують такі фільтри 10-15 євро.

2. Завдання

Провести дослід 1

«Скільки води витрачаємо за день і я чи можна зекономити її?»

Перший день.

Закрий стік у раковині. Пусти воду, як це ти завжди робиш. Виміряй і запиши, скільки води ти використав для:

1.Чищення зубів.

2.Миття рук та обличчя.

Загальна кількість води, використаної першого дня .

Другий день.

Спробуй зекономити: використай менше води для 1 та 2, але залишайся таким же чистим.

1.Чищення зубів.

2.Миття рук та обличчя.

Загальна кількість води, використаної другого дня.

Результати.

Вода, використана першого дня.

Вода, використана другого дня.

Загальна кількість зекономленої води _.

Дослід 2

1.     Якщо з крану капає вода (не до кінця закручений кран)

Підставити  пустий посуд.

Зливати воду до великої ємкості.

Порахувати витрати води.

- Скільки води витече дарма?(за день, місяць)

Важливі факти (Виготовити табличку біля умивальника)

Якщо вода крапає з крана, то за 1 хвилину з нього витікає трохи більше, ніж пів літри води, а за місяць - 400 л води. А скільки ж літрів витече за рік? А якщо цих краплин буде 5, 10, 20 за хвилину? Результати обчислень вражаючі!

А ось наприкінці 19 століття ідеальною вважалася витрата 12,5 відер на 1 людину за добу, середня витрата – 40-50 літрів.

А вже наприкінці 20 століття добова потреба людини в питній воді за звичайних умов складала 111, 35 літри на добу.

Висновки

- Кожен з нас тепер буде економно використовувати воду у своїх цілях.

До 100-річчя з дня народження В.Сухомлинського

Звуки [с], [с′]. Позначення їх буквами С, с («ес»)

Навчання грамоти (читання)

Тема. Звуки [с], [с′]. Позначення їх буквами С, с («ес»)

Мета: ознайомити учнів з буквою С («ес»), її звуковим значенням; формувати вміння виконувати синтетичні та аналітичні дії зі звуками; вчити читати склади, слова з новою буквою, працювати з анаграмами, вдосконалювати навички звукового аналізу слів; розвивати мовлення, мислення; виховувати дбайливе ставлення до природи та близьких людей.

Обладнання: малюнки до загадок, макет сонечка, фішки для звукових моделей, зошити, плакат «Правильно сиди під час письма».

Хід уроку

I. Організаційний момент

Учитель перевіряє наявність на партах у дітей необхідного при­ладдя, готовність учнів до уроку.

II. Мотивація навчальної діяльності

— До нас на урок завітала гостя. Відгадавши загадку, ви на­звете її.

1 Відгадування загадки

Що воно за дивна птиця —

Світла денного боїться.

Дзьоб гачком, великі очі,

І не спиться їй щоночі.

Ху-ху-ху! — кричить вона.

Відгадали? Це... (сова).

— Сова принесла листа, але по дорозі загубила ключик. Щоб його знайти, потрібно виконати завдання.

2 Звуко-складовий аналіз слова-відгадки

— Хором назвіть перший звук у слові. (У цей момент випадає ключик.)

— Як ви гадаєте, який звук ми будемо сьогодні вивчати?

III. Повідомлення теми і завдань уроку

Учитель, зачитуючи листа, ознайомлює дітей із темою уроку та за­вданнями.

Дорогі діти!

Вітає мудра вас Сова.

Навчаю учнів також я;

Не хлопчаків і не дівчат,—

Пташок, комах, також звірят.

Усі вони старанні, здібні,

Завжди уважні і активні.

Вивчали звук [с] учора ми.

Сьогодні вивчіть його ви.

Завдання вам передаю,

Бажаю успіху. Угу!

— Завдання виконаємо ми?

— Тож часу не гаймо, почали.

IV. Ознайомлення з новим звуком

1 Виділення звуків [с], [с′]

Сіло сонце на сосну,

Сонно мовило: «Засну!»

Сосни сонечко гойдали.

Сосни сонечко благали:

— Сонце, сонечко, не треба,

Стане темно нам без тебе!

2. Артикуляція звуків [с], [с′], віднесення їх до приголосних

3. Аналітико-синтетичні вправи

1) Гра «Утвори склад»

Учитель називає звуки, учні утворюють з них склади.

2) Гра «Назви звуки»

Учитель називає склад, учні називають звуки, які його утво­рюють.

3) Гра «Мікрофон по колу»

Учні добирають свої слова з новими звуками.

4) Робота в парах

— Серед предметів, зображених на малюнках, виберіть тільки ті, в назвах яких ми чуємо звуки [с] та [с′].

V. Фізкультхвилинка

Станем струнко! Руки в боки!

Пострибаєм, як сороки,

Як сороки білобоки —

Стрибу-стрибу! Скоки-скоки!

А тепер, як жабенята,

Хочем трохи пострибати.

Ква-ква-ква! Ква-ква-ква!

Щоб спочила голова.

VI. Ознайомлення з новою буквою

1. Розгляд букви. Аналіз її графічної будови. Добір предметів з навколишнього середовища, схожих на букву с

Сіра гуска їсть овес

І сичить сердито: «Ес-с-с!»

Сіра гуско, не сварись!

Ось ця буква «ес», дивись:

Як пиріг-маківничок,

Наче місяця ріжок.

В. Гринько

2. Місце букви в касі

3. Повторення правил сидіння за партою, вимог щодо того, як тримати ручку та розміщувати зошит під час письма

4. Друкування літер С, с у зошитах

5. Читання складів з вивченою буквою

На дошці — малюнок сонечка, в середині буква с, на промінцях — а, о, і, и, у. Під керівництвом учителя діти читають прямі та обернені склади.

VII. Робота з Букварем

1. Робота за сторінкою підручника (с. 42–43)

2.Робота з твором  В.О.Сухомлинського «Хто кого веде додому»

Хто кого веде додому

     У дитячому садочку хлопчики-однолітки Василько і Толик. Обом по п'ять років, їхні матері працюють. Коли повертаються з роботи, заходять у дитячий садочок. Мати одягає Василька, бере його за руку й каже:

- Ходімо, Васильку, додому.

А Толик одягається сам, бере маму за руку й каже:

- Ходімте, мамо, додому.

Дорогу перемело. Є тільки вузенька стежечка серед снігових заметів.

Мати Василькова йде по снігу, а син стежечкою. Бо мама веде Василька додому.

Толик йде по снігу, а мати стежечкою. Бо Толик веде маму додому.

     Минуло дванадцять років. Стали Василько й Толик сильними, стрункими, красивими юнаками.

Якось занедужала тяжко Василькова мати.

Того самого дня важко захворіла і Толикова мати.

Лікар жив у сусідньому селі за кілька кілометрів. А було це взимку, дорогу засипало снігом.

Василько вийшов за ворота, глянув на сніг та й каже:

- Хіба можна по такому снігові йти?

Постояв трохи Василько й повернувся до хати.

А Толик пішов глибоким снігом у сусіднє село й повернувся з лікарем.

- Хто в цьому оповіданні самостійний?

- Як Толик дбав про рідних: коли був у дитячому садку і коли   виповнилося йому дванадцять років?

- Хто вам сподобався? На вашу думку, хто  справжній син?

- Як ви доведете свою самостійність? Адже ви вже школярі.

 - Дайте назву оповіданню, щоб в слові був звук [с]. (Сини), (Самостійний),(Справжня людина)…

- Хто зможе викласти з літер слово син?

- Скільки звуків в цьому слові?

3. Робота зі скоромовкою.

Спить сам собі сом.

Спати самому солодко сому.

4. Робота зі складовою таблицею

— Назвіть звуки, які позначають букви в червоних кружечках.

— Назвіть звуки, які позначають букви у синіх кружечках.

— Прочитайте надруковані склади.

Читання складів по горизонталі, по вертикалі з нарощуванням темпу.

а) Читання колонок слів

б) Читання хором

в) Читання підкреслених складів

   г) Читання односкладових слів

VІІІ.Фізкультхвилинка (гімнастика для очей)

Сидять маленькі совенята.

Раз — розплющили оченята.

Подивилися навколо.

Потім — вгору і додолу.

Оченята — блим, блим, блим!

Відпочити треба їм!

Вправо, вліво оченята

Повертали совенята.

Совенята будуть спати,

А ми будемо читати.

ґ) Читання слів зі складом со

д) Читання слів, що позначають один предмет

е) Читання слів, що позначають багато предметів

5. Робота в парах

Учні працюють з анаграмами, використовуючи розрізну азбуку.

6. Розгляд ілюстрації (с. 43)

— Кого ще навчає мудра Сова?

— В назві якої тварини чуємо вивчений звук?

— Як ви гадаєте, де живуть учні мудрої Сови?

— Поміркуйте. Дайте назву цьому малюнку.

VIII. Підсумок уроку

— З якими новими звуками ви ознайомилися на уроці?

— Дайте характеристику цим звукам.

— Назвіть букву, якою вони позначаються.

—   Яке із завдань мудрої Сови вам найбільше сподобалось?

—   Як називалося оповідання В.Сухомлинського?

Павлиш 2017