Формування ключових компетентностей у молодших школярів

Кардинальні зміни у суспільстві, розвитку науки, техніки й виробництва, зростання інформації об’єктивно потребують змін у всіх сферах життя, у тому числі й в освіті. Сьогодення потребує від людини не тільки певної суми знань, умінь і навичок, а, що важливіше, вміння самостійно здобувати й використовувати на практиці нові знання, вміння співпрацювати, спілкуватися, адаптовуватися до нових обставин.

   На тлі демократичних перетворень, змін у соціальному та економічному житті України постає необхідність у підготовці та вихованні компетентної, комунікабельної й творчої особистості, здатної швидко адаптуватися до життєвих умов, що змінюються.

   Головним завданням сучасної школи є перехід до компетентнісної освіти, виховання компетентної, відповідальної людини. Державний стандарт початкової загальної освіти, Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти ґрунтуються на засадах особистісно орієнтованої та компетентнісної освіти.

 
Формування ключових компетентностей в учнів початкових класів  я здійснюю засобами інтерактивного навчання. Адже, компетентнісний підхід у навчанні є актуальною проблемою сьогодення, особливо в початковій школі.

   З часу прийняття Державного стандарту метою моєї педагогічної діяльності є сформувати компетентну особистість молодшого школяра на основі розвитку пізнавального інтересу, навчити самостійно мислити, озброїти необхідними для цього знаннями, вміннями та навичками.

   Звичайно, досягти цієї мети шляхом використання лише традиційних форм та методів організації навчальної діяльності неможливо. Тому потрібно запроваджувати нові освітні технології, спрямовані на всебічний розвиток дитини.

   У своїй роботі я використовую технологію інтерактивного навчання. Адже саме інтерактивні форми і методи дають можливість створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою необхідність, зможе розкрити свої здібності й продемонструвати знання, відчути впевненість в собі.

   Під час уроку діти можуть вільно висловлювати свою думку і вислухати свого товариша, вчитель не є засобом „похвали і покарання”, а другом, порадником, старшим товаришем.

   Питання, як зберегти і розвинути унікальні можливості молодшого школяра, завжди було предметом моєї уваги.

   Як зробити, щоб дитина не лише засвоювала нові знання, а й намагалася застосовувати їх під час вироблення нових умінь, почувала себе впевнено, бажала вчитися?

   На мою думку, основними завданнями сучасного вчителя залучити учнів до активної самостійної діяльності, перетворюючи школярів у її суб’єктів. Зацікавленість викликана вчителем на уроці, за певних умов може перерости в стійкий інтерес до знань. „Учень — це не посудина, яку потрібно заповнити, учень ― це смолоскип, який потрібно запалити”. Тому, з перших днів навчання, уважно придивляюся до кожного учня, намагаюся знайти та розвивати його позитивні риси. Розумію, що від уміння вчителя своєчасно їх помітити, допомогти дитині відчути впевненість у своїх силах, надати своєчасну підтримку, створити сприятливі умови, атмосферу творчості залежить те, чи відчує дитина свою неповторність, чи виросте справжній талант.

   Згадаймо слова В.О. Сухомлинського:

„Є успіх ― є бажання вчитися. Особливо це важливо на першому етапі навчання ― у початковій школі, де невдача приносить справжнє горе”.

   Справді, учні початкових класів добре навчаються лише за умови, коли їм цікаво, коли вони переживають хоча б невеликий успіх. Тож, із перших днів навчання дитини в школі, намагаюся створити ситуацію успіху, підбадьорити учня, що зазнав невдачі, похвалити навіть за незначний крок уперед.

   Починаючи працювати з 1 класом, я поступово вводжу елементи інтерактивного навчання, починаючи з найпростіших інтерактивних технологій, таких, як „мозковий штурм”, „мікрофон”, робота в парах і малих групах, складання „асоціативного” куща, впровадження технології ігрового та проблемного навчання.

   Мої вихованці люблять працювати в парах та малих групах. Але слід пам’ятати, що у початкових класах роботу в групах слід впроваджувати поступово. Спочатку потрібно навчити дітей працювати у фронтальній роботі. Групу формую на основі особистих уподобань учнів, обираю консультантів, розподіляю обов’язки між дітьми. При створенні групи особливу увагу звертаю на психологічну єдність дітей, бажання учнів, потенціал можливостей для їх успішної спільної діяльності. Роботу в навчальних групах будую на принципах рівноправності, намагаюсь активізувати роботу кожного учня. Працюючи в групах, діти отримують можливість спілкуватися, порівнювати, вільно висловлювати свою думку, робити спільні висновки.

   Часто практикую під час проведення уроків роботу в парах. Під час роботи в парах учні можуть перевірити знання один одного, обмінятися думками і лише тоді висловлювати свої ідеї класу. Це сприяє розвитку мовлення учнів, взаємо і самоперевірки, вміння висловлювати і відстоювати свою думку.

   Одна з таких робіт ― це робота над текстом. Учні читають текст. Під час читання олівцем ставлять помітку, яке слово незрозуміле. Потім у парах пояснюють значення слів. Якщо виникають затруднення, то ставлять питання вчителю або класу. Далі йде пояснення незрозумілого слова.

   Часто під час проведення уроків використовую роботу в парах у вигляді гри. Так наприклад, під час роботи над удосконаленням навичок швидкого читання дуже подобається дітям гра „Котик і Мишка”. Першою починає читати „Мишка”, Коли вона прочитає декілька слів або 1 речення, починає читати „Котик”. Він намагається наздогнати „Мишку”. Гра припиняється, коли обидва учні читають одне і те ж.

   Люблять мої вихованці гру „Вчитель ― учень” Один виступає в ролі вчителя, а другий ― учня. „Вчитель” задає по вивченій темі питання учню, учень відповідає. Потім міняються ролями. Той, хто був вчителем стає учнем, а учень ― вчителем. Така гра стимулює думку дітей, сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу, учні можуть перевірити знання один одного.

   У початкових класах на уроках читання обов’язком є переказ тексту. Усіх учнів на уроці не має часу вислухати. Тому цей вид роботи проводжу у вигляді гри „Обличчям до обличчя”. Учні повертаються у парі один до одного і переказують зміст тексту. Такий вид роботи дозволяє зекономити час на уроці і кожна дитина може висловити свої думки.
На уроках читання, мови, математики використовую такий метод інтерактивного навчання, як складання „Асоціативного куща”.

Ще з перших днів навчання в школі вчу дітей вільно висловлювати свої думки. Цьому сприяє метод „Мікрофон”. Даний метод використовую на як на етапі актуалізації знань учнів, так і під час узагальнення навчального матеріалу. Тримаючи в руках символічний „мікрофон” учень швидко і чітко відповідає на поставлене запитання. Далі знову говорить тільки той, у кого в руках мікрофон.

   У своїй педагогічній діяльності використовую метод проектів. Він є також однією із основних технологій формування ключових життєвих компетентностей учнів. Адже працюючи над створенням проектів, діти навчаються критично мислити, чітко усвідомлювати, де і яким чином можна застосувати набуті знання, генерувати нові ідеї, грамотно працювати з інформацією, бути комунікабельним, постійно самовдосконалюватися.

   Для розвитку мислення школярів застосовую на уроках проблемні завдання. Наявні в них суперечності викликають дискусію, спонукають до роздумів, пошуків і певних висновків. Подобається школярам самостійно порівнювати, зіставляти певні факти і явища, узагальнювати, робити висновки. А потім звіряти свої міркування з матеріалом підручника. Такі вправи не тільки розвивають мислення учнів, а й підсилюють упевненість, віру в свої сили і здібності.
Навчити дітей добре читати ― одне із головних завдань вчителя початкових класів. Тому я також працюю над проблемою вдосконалення навичок швидкісного читання.

   Навчаючи дітей, я велику увагу приділяю розвитку у них навичок швидкого та виразного читання, використовуючи методики Д.Т. Федоренка, В.М. Зайцева, Б.В. Динги. На кожному уроці читання використовую вправи на розвиток мовного апарату та кута зору учнів. Це такі, як: робота зі скоромовками, читомовками, читання „розрізних” текстів, пірамід слів, робота із таблицею Шульте. Люблять мої вихованці читати, граючи гру „Дощик”, „Ланцюжок”, „Земля-небо”, „Буксир” та інші. Адже гра робить працю привабливішою і цікавішою, стає бажаним те, що дитині дається важко.
Готуючись до уроків, я добираю такі ігри, які розвивають творчі здібності, мислення, пам’ять, увагу, мовлення дітей. Саме завдяки ігровим формам вдається залучити пасивних учнів до процесу навчання, ігри дають змогу дитині повірити в свої сили, відчути успіх. Люблять учні грати в гру „Хто швидше”, „Збери слова”, „Хто більше” „Влучно в ціль” та інші.

   Спонукають учнів до активного мислення на уроці різноманітні цікаві вправи, ребуси, кросворди, загадки.
Головним об’єктом моєї уваги є творча особистість учня. Тому я в своїй роботі велику увагу приділяю розвитку творчих здібностей школярів. На кожному уроці я здійснюю диференційований та індивідуальний підхід до учнів. Для цього використовую різнорівневі завдання з предметів.

   Привчаю дітей до самоконтролю і взаємоконтролю. Практикую різні форми оцінювання знань, умінь і навичок учнів. До оцінювання знань я часто залучаю учнів, що сприяє підвищенню їх активності.

   Працюючи в пошуку найбільш результативних методів роботи, я прийшла до висновку, що процес формування вмінь і навичок стає набагато результативнішим, якщо організувати навчання у співробітництві, яке ґрунтується на спільній діяльності і взаєморозумінні вчителя і учнів. Саме таке навчання, з використанням інтерактивних технологій, сприяє формуванню ключових компетентностей учнів, підвищує інтелект дитини, зміцнює її віру у власні здібності, стимулює активність і творчість.