вівторок, 13 червня 2017 р.

Ідеї Сухомлинського в сучасній школі

Дидактичний матеріал для уроків читання та мови (3-4 клас)
(за творами В.О.Сухомлинського)
Картка1.
Петрик, собака і кошеня

           Маленький хлопчик Петрик ішов стежкою в сад. Бачить, біжить назустріч чорний кудлатий собака.
Петрик злякався, хотів тікати. Та раптом до його ніг притулилося маленьке кошеня. Воно втекло від собаки й просило Петрика: «Захисти мене, хлопчику, від цього страшного звіра».
Стоїть Петрик, дивиться на кошеня, а воно підняло голову до нього і жалібно нявчить.
Собака зупинився, злякано подивився на Петрика й сховався в кущах.
Завдання:
1.Прочитати.
2. Скласти план.
3.Переказати

                                                      Картка 2.
Конвалія в саду
            Петрик уранці прийшов у сад і побачив конвалію. Зачарований дивною красою квітки, хлопчик довго стояв перед нею. «Зірву квітку, поставлю в вазу на столі, – подумав Петрик. – Красиво буде в кімнаті».
Він простяг руку, щоб зірвати квітку, та враз уявив собі: що ж станеться із садом без конвалії? Затулив долонями квітку, і в саду стало похмуро й незатишно. На зелені листки впала сіра тінь, замовкли пташки.
Петрик відтулив квітку, і на деревах знов почувся пташиний спів.
«Он яка ти, дивовижна квітко, – подумав Петрик. – Хіба ж можна тебе зривати й нести до кімнати?»
Завдання:
1.Прочитати.
2. Скласти план.
3.Переказати.

                                                      Картка 3.
Хлопчик і сніжинка

          З неба летіла додолу сніжинка. Вона була ніжна, легка, прозора, мов пушинка. І красива, мов зірка.
На землі стояв хлопчик. Він бачив, як падає сніжинка, і думав: «Ось вона впаде комусь під ноги і її затопчуть».
–  Ні, не треба падати сніжинці на землю, не треба її затоптувати.
Хлопчик простягнув долоню. Він хотів приголубити сніжинку, а вона впала на добру, теплу його руку й розтала. Хлопчик із жалем дивиться на долоню. А там блищить крапелька, мов сльозинка.

Завдання:
1.Прочитати.
2. Скласти план.
3.Переказати.

                                                Картка 4.
Через потік

            Андрійко і Ніна, школярі-першокласники, поверталися із школи.
На шляху був ярок. А припекло сонце, розстанув сніг, і ярком потекла вода.
Шумить бурхливий потік. Стоять перед потоком Андрійко й Ніна.
Андрійко швидко перебрів через потік, став на протилежному березі. Подивився хлопчик на Ніну, й соромно йому стало. Бо він вже в чобітках, а Ніна – в черевичках. Як же вона перебреде?
«Ой, як недобре я зробив, – подумав Андрійко. – Чому я не зразу побачив, що Ніна в черевичках?» Андрійко перебрів потік назад, підійшов до Ніни і каже:
–       Це я хотів довідатися, чи глибоко. Бо переправлятися будемо вдвох.
–       Як? – здивувалася Ніна. – Адже я в черевичках.
–       Сідай мені на спину, – сказав Андрійко.
Ніна сіла на спину Андрійкові, і хлопчик переніс її.

Завдання:
1.Прочитати.
2. Скласти план.
3.Переказати.

                                                                           Картка 5.
Як котові стало соромно

            Вийшов кіт на поріг. Мружиться від ясного сонечка.
Раптом чує – горобці зацвірінькали. Принишк кіт, насторожився. Тихенько почав пробиратися до паркана. А там сидять горобці.
Підповз аж до паркана та як стрибне. Хотів горобця схопити. А горобчик – пурх та й утік. Кіт перелетів через паркан та в калюжу й впав. Вискочив мокрий, брудний.
Іде кіт додому. Соромно йому. А горобці позліталися з усього подвір’я, літають над невдахою і цвірінькають. То вони сміються.

Завдання:
1.Прочитати.
2. Скласти план.
3.Переказати.

                                               


                                                           Картка 6.

 Фіалка і бджілка

        Подружили бджілка і фіалка. Фіалка в полі дивилась на світ своїм радісним фіолетовим оком. А бджілка жила у вулику. Багато разів на день прилітала бджілка до фіалки – брала пилок і нектар. Раділа фіалка своїй подрузі.
Та ось прилетіла бджілка, дивиться, а фіалка закрила свою квітку, схилила журливо голівку.
–       Чому це ти, фіалко, зажурилася? Чому квітку свою закрила? – питає бджілка.
–       Ой, лети, бджілко, додому, бо негода наближається. Буде великий дощ.
Прилетіла бджілка додому. І справді, пішов дощ.

Завдання:
1.Прочитати.
2. Скласти план.
3.Переказати.

                                                         Картка 7.
Осінь принесла золотисті стрічки

         Ростуть над ставком дві берези. Стрункі, високі, білокорі. Опустили берези зелені коси. Віє вітер, розчісує їх. Тихо шелестять листям берези. То вони про щось розмовляють.
Однієї ночі стало холодно. На траві заблищали білі кристалики льоду. Прийшла до беріз осінь. Принесла їм золотисті стрічки. Вплели берези стрічки в зелені коси. Зійшло сонце. Розтопило кристалики льоду. Подивилося сонце на берези й не впізнало їх – у зелених косах золоті стрічки. Сміється сонечко, а берези сумують.

Завдання:
1.Прочитати.
2. Знайти 5 речень, визначити головні члени речення.
3.Підкреслити.

                                                 Картка 8.

Найледачіший у світі кіт
            Лежав на столі кіт. Дівчинка поставила перед ним дві тарілки - одну зі сметаною, другу - з молоком.
Кіт подумав: це дівчинка принесла мені частування. Але що краще: сметана чи молоко? Кіт збирався подумати, що краще, але не міг думати - такий він був ледачий.
Коли це у відчинене вікно залетів горобець. Залетів, сів на стіл i клює там якісь крихти. Тепер перед Котом було вже три смачні речі: сметана, молоко i горобець. Та xiбa легко зважитися, що з цих трьох речей найсмачніше? Кіт збирався подумати, що ж найсмачніше, але думати було важко. Він заплющив очі и заснув.
Це був найледачіший у світі Кіт.

Завдання:
1.Прочитати.
2. Знайти 5 речень, визначити головні члени речення.
3.Підкреслити.

                                               Картка 9.

 Як метелик плавав у ставку
Оповідання
              Летів білий метелик над ставком. А хтось кинув у воду червону квітку. Пливе квітка. Побачив метелик червону квітку. Сів на неї, сидить, крильцями водить. Квітка пливе, і метелик пливе. Летить ластівка над водою, дивується: «Що це таке? Як метелик навчився плавати?» Доторкнулась ластівка крилом до води. Сколихнулась вода, сколихнулась квітка, загойдався метелик. Весело йому пливти в ставку.

Завдання:
1.Прочитати.
2. Знайти 5 речень, визначити головні члени речення.
3.Підкреслити.

                                             Картка 10.
Маківка і джміль
       Увечері Макова квітка стулила пелюстки. Спить цілу ніч Маківка. Уже і день настав. Уже і сонце зійшло, а вона все спить, не розтуляє пелюсток. Коли це десь з-за яблуні вилетів волохатий Джміль. Летить, гуде. Почула квітка, що Джміль наближається і розкрилася. Прилетів Джміль та й сів між пелюстками. Радіє Макова квітка, бо тепер повна коробочка маку буде! Ось чому Маківка так довго не розтуляла пелюсток. Вона на чекала Джмеля.

Завдання:
1.Прочитати.
2. Знайти 5 речень, визначити головні члени речення.
3.Підкреслити.

                                             Картка 11.
   Білі полотна
       Це було восени. Світили зорі. Тихо стояв ліс. Заснули пташки. Перед самим світанком прийшла до лісу бабуся Морозиха.Принесла білі полотна, розіслала на зеленій траві. Забіліли галявини, аж посвітлішало в лісі. Сіра сова думала, що вже ранок, та й заховалася під сучок.Зачервоніло небо на сході. Зійшло сонечко. Де ж поділися білі полотна? Немає. Блищать на траві срібні крапельки роси. Де ж бере бабуся Морозиха стільки білих полотен? Чи принесе вона їх і цієї ночі? І хто їх тче – білі полотна?

Завдання:
1.Прочитати.
2. Знайти 5 речень, визначити головні члени речення.
3.Підкреслити

                                                      Картка 12.
Метелик і квітка
Летів білий метелик над річкою. А хтось кинув у воду червону квітку. Пливе квітка. Побачив метелик червону квітку. Сів на неї, сидить, крильцями водить. Квітка пливе… І метелик пливе.
Летіла над водою ластівка, здивувалася. Коли це метелик навчився плавати? Доторкнулась ластівка крилом до води. Сколихнулсь вода. Сколихнулась квітка. Загойдався метелик. Весело йому річкою пливти.

Завдання:
1.Прочитати.
2. Знайти 5 речень, визначити головні члени речення.
3.Підкреслити

                                                    Картка 13.
Як здивувався Мурко
Був собі у бабусі старий-престарий кіт Мурко. Лежить Мурко проти сонця, гріється. Заплющивши очі, спить, поклав голову на лапки. Тільки хвостиком махає, мух відганяє.
На подвір’ї ходило курча. Воно відбилося від квочки й жалібно пищало. Побачивши кота, замовкло. Підійшло тихенько до нього, притулилося й очі закрило. Тепло йому біля котового кожушка.Мурко відчув, що до нього хтось притуляється. Розплющив очі – курча. І здивувався: та й сміливе ж яке!
Дивиться Мурко на курча, дивується й не знає, що йому робити. Чи налякати курча, щоб утеко, чи хай собі гріється?

Завдання:
1.Прочитати.
2. Скласти 5 запитань до тексту.

                                              Картка 14.
Петрик, собака і кошеня

Маленький хлопчик Петрик ішов стежкою в сад. Бачить, біжить назустріч чорний кудлатий собака.
Петрик злякався, хотів тікати. Та раптом до його ніг притулилося маленьке кошеня. Воно втекло від собаки й просило Петрика: «Захисти мене, хлопчику, від цього страшного звіра».
Стоїть Петрик, дивиться на кошеня, а воно підняло голову до нього і жалібно нявчить.
Собака зупинився, злякано подивився на Петрика й сховався в кущах.

Завдання:
1.Прочитати.
2. Скласти 5 запитань до тексту.

                                              Картка 15.
Конвалія в саду

Петрик уранці прийшов у сад і побачив конвалію. Зачарований дивною красою квітки, хлопчик довго стояв перед нею. «Зірву квітку, поставлю в вазу на столі, – подумав Петрик. – Красиво буде в кімнаті».
Він простяг руку, щоб зірвати квітку, та враз уявив собі: що ж станеться із садом без конвалії? Затулив долонями квітку, і в саду стало похмуро й незатишно. На зелені листки впала сіра тінь, замовкли пташки.
Петрик відтулив квітку, і на деревах знов почувся пташиний спів.
«Он яка ти, дивовижна квітко, – подумав Петрик. – Хіба ж можна тебе зривати й нести до кімнати?»

Завдання:
1.Прочитати.
2. Скласти 5 запитань до тексту.

                                              Картка 16.

Як бджілка знаходить квітку конвалії

Вилетіла з вулика бджілка. Літає над пасікою й прислухається. Чує, десь далеко-далеко дзвенять голосні дзвіночки. Летить бджілка на музику дзвіночків. Прилітає до лісу. А то дзвонить квіти конвалії. Кожна квітка – маленький срібний дзвіночок. У середині – золотий молоточок. Б’є молоточок по сріблу – лунає дзвін – аж до пасіки лине. Ото так конвалія кличе бджілку. Прилітає бджілка, збирає з квітки пилок та й каже:
–       Дякую, квіточко…
А квітка мовчить. Вона лише зніяковіло  опускає голівку

Завдання:
1.Прочитати.
2. Скласти 5 запитань до тексту.

                                              Картка 17.
Їжачок і світлячок

Ішов лісом їжачок. Ніс яблуко на своїх голках. Раптом бачить – щось світиться, а то такий пеньок. «Дай, – думає їжачок, – візьму шматочок пенька, буду ввечері світити, бо діти маленькі в темряві бояться». Узяв він світлячка, приніс додому. Світліше стало в гнізді у їжачка. Дітки-їжаченята зраділи:
 –  Ой, як світло тепер у нас. Будемо малюнки розглядати.

Завдання:
1.Прочитати.
2. Скласти 5 запитань до тексту.

                                              Картка 18.
Жаба, що співала по-журавлиному

Сподобалося жабі, як журавель співає. Сидить вона в болоті, слухає журавлиний спів і думає:
«Навчуся співати по-журавлиному, буду не така, як усі жаби. Хай дивується весь жаб’ячий рід».
Довго вчилася жаба співати по-журавлиному і таки навчилася. Розмовляють з нею жаби по-жаб’ячому, а вона мов не розуміє, відповідає по-журавлиному. Розгнівалися жаби й кажуть своїй подружці:
–       Ти ж така жаба, як і ми, то чому ж не хочеш говорити по-жаб’ячому?
А жаба відповідає:
–   Може, у мене виростуть крильця і я полечу, як журавель.

Завдання:
1.Прочитати.
2. Знайти в тексті споріднені слова.
3.Виписати.
                                              Картка 19.
Дуб під вікном

Молодий лісник побудував у лісі велику кам’яну хату й посадив дуба під вікном.
Минали роки, виростали у лісника діти, розростався дубок, старів лісник.
І ось через багато літ, коли лісник став дідусем, дуб розрісся так, що закрив вікно.
Стало темно в хаті, а в ній жила красуня – лісникова внучка.
–       Зрубайте дуба, дідусю, – просить внучка, – темно в хаті.
–       Завтра вранці почнемо, – відповів дідусь.
Настав ранок. Покликав дідусь трьох синів і дев’ятьох онуків. Покликав внучку-красуню і сказав:
–       Будемо хату переносити в інше місце.
І пішов з лопатою копати рівчак для фундаменту. За ним пішли три сини, дев’ять внуків і красуня-внучка.
Завдання:
1.Прочитати.
2. Знайти в тексті споріднені слова.
3.Виписати.

                                                        Картка 20.
Вороненя і Соловей
Вивела Ворона одне-єдине пташеня – Вороненя. Любила своє дитя, балувала його смачними черв’ячками.
Одного разу полетіла Ворона по їжу й пропала. Уже й сонечко піднялося вище дерева, на якому жили Ворона з Вороненям, а матері все немає. Заплакало Вороненя. Плаче, сльози струмками ллються на землю. Птахи, які жили у лісі, замовкли, жаль їм бідну пташку.Почув Соловей плач Вороненяти. Затріпотіло від жалю Солов’їне серце. Залишив своє гніздечко Соловей, прилетів до воронячого гнізда, сів поряд із Вороненям і заспівав свою чудову пісню. Навіть вітер стих, ніби заслухався.
А Вороненя ніби й не чує Солов’їного співу, заходиться від плачу.
Та ось почуло Вороненя: десь у далині залунав материн голос: «Кар! Кар!» У ту ж мить воно перестало плакати, каже Солов’ю:
-         Чуєш, це моя, моя мама співає! Замовкни, будь ласка, не пищи! «Кар! Кар! Кар!» долинуло зблизька, і Соловей замовк. Він перелетів на сусіднє дерево й задумався…У той вечір ліс не чув Солов’їного співу.

         Завдання:
1.Прочитати.
2. Знайти в тексті споріднені слова.
3.Виписати.

                                             Картка 21.

      Маківка і джміль
Увечері Макова квітка стулила пелюстки. Спить цілу ніч Маківка. Уже і день настав. Уже і сонце зійшло, а вона все спить, не розтуляє пелюсток. Коли це десь з-за яблуні вилетів волохатий Джміль. Летить, гуде. Почула квітка, що Джміль наближається і розкрилася. Прилетів Джміль та й сів між пелюстками. Радіє Макова квітка, бо тепер повна коробочка маку буде! Ось чому Маківка так довго не розтуляла пелюсток. Вона на чекала Джмеля.
     
Завдання:
1.Прочитати.
2. Знайти в тексті споріднені слова.
3.Виписати.






Немає коментарів:

Дописати коментар