пʼятниця, 21 липня 2017 р.

Урок літературного читання 4 клас

Літературне читання 4 клас

  Тема: СВІТ ДИТИНСТВА В ЛІТЕРАТУРІ. ЛЮДИНА ПОЧИНАЄТЬСЯ З ДОБРА.

ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ. НЕ ЗАГУБИВ, А ЗНАЙШОВ 
Мета: розширити знання учнів про життєвий і творчий шлях Василя Сухомлинського; ознайомити з його оповіданням «Не загубив, а знайшов»; формувати компетентності:
ключові: вміння вчитися – самоорганізовуватися до навчальної діяльності;
предметні компетентності: удосконалювати навички свідомого виразного читання, вчити аналізувати прочитане, оцінювати вчинки дійових осіб, визначати головну думку твору;  творчу уяву; 
здоров’язбережувальні компетентності: життєві навички, що сприяють соціальному здоров’ю;
загальнокультурні компетентності: дотримуватися норм мовленнєвої культури, зв’язно висловлюватися;
виховувати працелюбність, наполегливість.
Хід уроку 
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 
1. Очікування:
а)учнів( діти пишуть на стікерах очікування, чіпляють на дошку;
б) учителя ( - Очікую від вас  активності, творчості, хочу послухати ваші змістовні відповіді, більше дізнатися про ваш світ знань, відчути радість за кожного з вас, хто працюватиме)
2. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 
а) Гра «Письменник» 
— Правильно прочитайте зашифроване оповідання. 
МІЙЗ 
тіДи зявли піпар і лейк. ниВо найзшли бугрі тинки. льОга ванівІна лада їм жиноці. раЮ подоміг розбити мізя. ружДно шлай борота. сьО мійз тилеть совико в боне. 
 3.Творча лабораторія (робота в групах («2+2»))
Завдання: скласти віршовані тексти за методикою Джанні Родарі (зі стрічок різних віршів скласти вірш) про весну.

1 група
Ось іде весна ланами.
Зеленіє скрізь травиця.
Линуть з вирію пташки.
В білих котиках верба.
Лиха зима сховається.
Сніжок води злякається.

Створений продукт
1.Ось іде весна ланами, і річками,і садами.
Зеленіє все навкруг.
- Здрастуй , весно, ти – наш друг.
Сніжок води злякається.
 Лиха зима сховається.

  2. Ось іде весна ланами.
Зеленіє скрізь травиця.
Линуть з вирію пташки.
В білих котиках вербиця.
Лиха зима сховається.
Сніжок води злякається.

2 група
Теплий дощик миє білу квіточку.
Бджілка-трудівниця чепуриться.
Вітерець понюхав м’яту.
Гомонів струмок.
Цвітуть хмарками небеса.
Дивна казка.

Створений продукт
Веснонько, подивись.
Теплий дощик миє квітку.
Веснонько, не барись.
Вже вітрець обнюхав м’ятку.
_ Веснонько, йди скоріш,-
Гомонів струмок,- будь ласка.
Веснонько, ти для нас – дивна казка.

3 група
Розтопились між будинками сніги.
Природа може розповісти силу силенну казок.
Зайчик слухав , як шепоче вітер.

Створений продукт
Природа може нам розповісти силу силенну казок
 Як між будинками тане сніжок.
Сонце скотилося на моріжок.
Зайчик прислухавсь, як вітер шепоче.
Мріє про весну ведмедик охоче.

4 група
Сині зірочки тремтять.
Виграють, виблискують,горять.
Шовковая трава шепоче, як жива.
Сонце сипле квіти, як з бриля.

Створений продукт
Прийди весна!
Вже квіточки тремтять.
Прийди весна!
Вони виблискують, горять.
- Прийди скоріш,-
Трава шепоче, як жива.
- Прийду до вас, розсиплю квіти із бриля.

ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ 
1.Гра «Хто краще?» 
Учні в групах представляють інсценування за прочитаним віршем Анатолія Костецького «Спішу додому». Оцінюють роботу груп. 
ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ 
— Сьогодні ми знову звернемося до творів Василя Сухомлинського. 
— Що вам відомо про його творчість? 
— Які твори письменника ви вже читали? 
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 
1. Біографічна довідка 
— Василь Олександрович Сухомлинський — видатний український педагог, письменник і публіцист. 
Народився 28 вересня 1918 р. у селі Василівка Онуфріївського району Кіровоградської області (на той час — Василівська волость Олександрійського повіту Херсонської губернії) у незаможній селянській родині. 
Батько його, Олександр Омелянович, працював по найму як тесляр і столяр. Мати — Оксана Юдівна вела домашнє господарство, ткала полотно, фарбувала його і шила одяг не лише для своєї сім’ї, а й односельцям. Гарно вишивала. Багато уваги приділяла вихованню дітей: Івана, Василя, Сергія, Меланії. Учила добра, чесності, людяності. Довгими зимовими вечорами за прядивом чи шитвом розповідала дітям казки, цікаві історії, читала книжки. 
Пізніше Василь Олександрович писав: «Я не відчував би всієї краси літнього світанку в селі, якби в далекому дитинстві мене не вразили до глибини душі прочитані матір’ю слова Шевченка “Тихесенько вітер віє, степи, лани мріють, між ярами, над ставами верби зеленіють...”». 
У 1926–1933 рр. В. О. Сухомлинський навчався у Василівській семирічній школі, де був одним з кращих учнів. Учився добре, старанно, любив читати, гарно малював. Щоб зібрати гроші на книги, фарби, зошити, разом з однолітками та братами ходили на Новий рік посівати та щедрувати, а літом працював у колгоспі. У дитячому садку, який діяв у колгоспі на період літніх канікул йому доручали бути помічником вихователя. Він доглядав малюків, розповідав їм казки, читав книжки, проводив веселі ігри. Тому і вибір професії був не випадковий. 
VІ. Фізкультхвилинка 
2. Робота над оповіданням Василя Сухомлинського «Не загубив, а знайшов» 
НЕ ЗАГУБИВ, А ЗНАЙШОВ 
Коли синові виповнилось дванадцять літ, батько дав йому нову лопату й сказав:
— Іди, сину, в поле, відмір ділянку сто кроків уздовж, сто впоперек і скопай.
Пішов син у поле, відміряв ділянку й копає. А копати він ще не вмів.
Важко було попервах, поки руку набив та й до лопати приловчився.
Наприкінці робота ішла все краще й краще.
Та коли син застромив лопату в землю, щоб перевернути останню скибу, вона зламалась.
Вернувся син додому, а на душі неспокійно: що скаже батько за таку шкоду?
— Пробачте мені, тату, — каже син. — Я вчинив збиток. Лопата зламалась.
— А копати навчився? Копати тобі наприкінці було важко чи легко?
— Навчився, — каже. — І копати наприкінці було легше, як на початку.
— То ти не загубив, а знайшов.
— Що ж я знайшов, тату?
— Бажання трудитись. Це найдорожча знахідка.
а) Робота над заголовком. 
— Прочитайте заголовок з відповідною інтонацією. 
«Не загубив, а знайшов». 
«Не загубив, а знайшов»! 
«Не загубив, а знайшов»? 
— Як ви вважаєте, про що йтиметься в оповіданні, яке має такий заголовок? 
б) Виразне читання оповідання
— Чи сподобалося вам оповідання? 
— Які почуття воно у вас викликало? 
— Над чим примусило замислитися? 
— Хто є головними персонажами оповідання? 
в) Словникова робота
(робота в парах ( «1+1»))
Уздовж                   збиток 
попервах                   останню 
неспокійно           наприкінці 
найдорожча           приловчився 
— Доберіть синонім до слів: попервах (спочатку), збиток (втрата), приловчився (призвичаївся). 
г)  Читання оповідання учнями в парах. Підготовка до виразного читання 
— З якою інтонацією, у якому темпі і яким тоном будете читати слова батька? сина? 
— Які слова виділите інтонацією при читанні? 
ґ) Виразне читання оповідання учнями за особами. 
д) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання
— Скільки років виповнилося синові? 
— Що дав йому батько? 
— Що наказав зробити? 
— Чи вмів син копати? 
— Як він виконував поставлене завдання? 
— Що трапилося наприкінці роботи? 
— Як почувався син? 
— Що сказав йому батько? 
— Яка головна думка оповідання? 
е) Гра «Земля — небо». 
За командою «земля» діти нахиляються до книжки і читають текст. За командою «небо» — піднімають голівки вгору, прибираючи вказівки від тексту. Знову лунає команда «земля» — учні очима знаходять, де вони припинили читати. 
І. ПІДСУМОК УРОКУ 
— З яким твором ознайомилися на сьогоднішньому уроці? 
— Хто його автор? 
— Який висновок з прочитаного ви для себе зробили? 
-         Чи справдилися ваші очікування?
-         Приклейте стікери до одного з листів на дошці.
А) Нічого не зрозумів       Б) Все зрозумів       В) Хочу знати більше
8-конечная звезда: Нічого не зрозумів  А)                                          Б)     В)
VІІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 
Виразно читати оповідання, переказувати, скласти 5 запитань до тексту. (с. 159–160). 


Немає коментарів:

Дописати коментар