Урок літературного читання 4 клас

Літературне читання 4 клас

  Тема: СВІТ ДИТИНСТВА В ЛІТЕРАТУРІ. ЛЮДИНА ПОЧИНАЄТЬСЯ З ДОБРА.

ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ. НЕ ЗАГУБИВ, А ЗНАЙШОВ 

Мета: розширити знання учнів про життєвий і творчий шлях Василя Сухомлинського; ознайомити з його оповіданням «Не загубив, а знайшов»; формувати компетентності:

ключові: вміння вчитися – самоорганізовуватися до навчальної діяльності;

предметні компетентності: удосконалювати навички свідомого виразного читання, вчити аналізувати прочитане, оцінювати вчинки дійових осіб, визначати головну думку твору;  творчу уяву; 

здоров’язбережувальні компетентності: життєві навички, що сприяють соціальному здоров’ю;

загальнокультурні компетентності: дотримуватися норм мовленнєвої культури, зв’язно висловлюватися;
виховувати працелюбність, наполегливість.

Хід уроку 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

1. Очікування:

а)учнів( діти пишуть на стікерах очікування, чіпляють на дошку;

б) учителя ( - Очікую від вас  активності, творчості, хочу послухати ваші змістовні відповіді, більше дізнатися про ваш світ знань, відчути радість за кожного з вас, хто працюватиме)

2. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 

а) Гра «Письменник» 

— Правильно прочитайте зашифроване оповідання. 

МІЙЗ 

тіДи зявли піпар і лейк. ниВо найзшли бугрі тинки. льОга ванівІна лада їм жиноці. раЮ подоміг розбити мізя. ружДно шлай борота. сьО мійз тилеть совико в боне. 

 3.Творча лабораторія (робота в групах («2+2»))

Завдання: скласти віршовані тексти за методикою Джанні Родарі (зі стрічок різних віршів скласти вірш) про весну.

1 група

Ось іде весна ланами.

Зеленіє скрізь травиця.

Линуть з вирію пташки.

В білих котиках верба.

Лиха зима сховається.

Сніжок води злякається.

Створений продукт

1.Ось іде весна ланами, і річками,і садами.

Зеленіє все навкруг.

- Здрастуй , весно, ти – наш друг.

Сніжок води злякається.

 Лиха зима сховається.

  2. Ось іде весна ланами.

Зеленіє скрізь травиця.

Линуть з вирію пташки.

В білих котиках вербиця.

Лиха зима сховається.

Сніжок води злякається.

2 група

Теплий дощик миє білу квіточку.

Бджілка-трудівниця чепуриться.

Вітерець понюхав м’яту.

Гомонів струмок.

Цвітуть хмарками небеса.

Дивна казка.

Створений продукт

Веснонько, подивись.

Теплий дощик миє квітку.

Веснонько, не барись.

Вже вітрець обнюхав м’ятку.

_ Веснонько, йди скоріш,-

Гомонів струмок,- будь ласка.

Веснонько, ти для нас – дивна казка.

3 група

Розтопились між будинками сніги.

Природа може розповісти силу силенну казок.

Зайчик слухав , як шепоче вітер.

Створений продукт

Природа може нам розповісти силу силенну казок

 Як між будинками тане сніжок.

Сонце скотилося на моріжок.

Зайчик прислухавсь, як вітер шепоче.

Мріє про весну ведмедик охоче.

4 група

Сині зірочки тремтять.

Виграють, виблискують,горять.

Шовковая трава шепоче, як жива.

Сонце сипле квіти, як з бриля.

Створений продукт

Прийди весна!

Вже квіточки тремтять.

Прийди весна!

Вони виблискують, горять.

- Прийди скоріш,-

Трава шепоче, як жива.

- Прийду до вас, розсиплю квіти із бриля.

ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ 

1.Гра «Хто краще?» 

Учні в групах представляють інсценування за прочитаним віршем Анатолія Костецького «Спішу додому». Оцінюють роботу груп. 

ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ 

— Сьогодні ми знову звернемося до творів Василя Сухомлинського. 

— Що вам відомо про його творчість? 

— Які твори письменника ви вже читали? 

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 

1. Біографічна довідка 

— Василь Олександрович Сухомлинський — видатний український педагог, письменник і публіцист. 

Народився 28 вересня 1918 р. у селі Василівка Онуфріївського району Кіровоградської області (на той час — Василівська волость Олександрійського повіту Херсонської губернії) у незаможній селянській родині. 

Батько його, Олександр Омелянович, працював по найму як тесляр і столяр. Мати — Оксана Юдівна вела домашнє господарство, ткала полотно, фарбувала його і шила одяг не лише для своєї сім’ї, а й односельцям. Гарно вишивала. Багато уваги приділяла вихованню дітей: Івана, Василя, Сергія, Меланії. Учила добра, чесності, людяності. Довгими зимовими вечорами за прядивом чи шитвом розповідала дітям казки, цікаві історії, читала книжки. 

Пізніше Василь Олександрович писав: «Я не відчував би всієї краси літнього світанку в селі, якби в далекому дитинстві мене не вразили до глибини душі прочитані матір’ю слова Шевченка “Тихесенько вітер віє, степи, лани мріють, між ярами, над ставами верби зеленіють...”». 

У 1926–1933 рр. В. О. Сухомлинський навчався у Василівській семирічній школі, де був одним з кращих учнів. Учився добре, старанно, любив читати, гарно малював. Щоб зібрати гроші на книги, фарби, зошити, разом з однолітками та братами ходили на Новий рік посівати та щедрувати, а літом працював у колгоспі. У дитячому садку, який діяв у колгоспі на період літніх канікул йому доручали бути помічником вихователя. Він доглядав малюків, розповідав їм казки, читав книжки, проводив веселі ігри. Тому і вибір професії був не випадковий. 

VІ. Фізкультхвилинка 

2. Робота над оповіданням Василя Сухомлинського «Не загубив, а знайшов» 

НЕ ЗАГУБИВ, А ЗНАЙШОВ 

Коли синові виповнилось дванадцять літ, батько дав йому нову лопату й сказав:
— Іди, сину, в поле, відмір ділянку сто кроків уздовж, сто впоперек і скопай.
Пішов син у поле, відміряв ділянку й копає. А копати він ще не вмів.
Важко було попервах, поки руку набив та й до лопати приловчився.
Наприкінці робота ішла все краще й краще.
Та коли син застромив лопату в землю, щоб перевернути останню скибу, вона зламалась.
Вернувся син додому, а на душі неспокійно: що скаже батько за таку шкоду?
— Пробачте мені, тату, — каже син. — Я вчинив збиток. Лопата зламалась.
— А копати навчився? Копати тобі наприкінці було важко чи легко?
— Навчився, — каже. — І копати наприкінці було легше, як на початку.
— То ти не загубив, а знайшов.
— Що ж я знайшов, тату?
— Бажання трудитись. Це найдорожча знахідка.

а) Робота над заголовком. 

— Прочитайте заголовок з відповідною інтонацією. 

«Не загубив, а знайшов». 

«Не загубив, а знайшов»! 

«Не загубив, а знайшов»? 

— Як ви вважаєте, про що йтиметься в оповіданні, яке має такий заголовок? 

б) Виразне читання оповідання . 

— Чи сподобалося вам оповідання? 

— Які почуття воно у вас викликало? 

— Над чим примусило замислитися? 

— Хто є головними персонажами оповідання? 

в) Словникова робота. 

(робота в парах ( «1+1»))

Уздовж                   збиток 

попервах                   останню 

неспокійно           наприкінці 

найдорожча           приловчився 

— Доберіть синонім до слів: попервах (спочатку), збиток (втрата), приловчився (призвичаївся). 

г)  Читання оповідання учнями в парах. Підготовка до виразного читання 

— З якою інтонацією, у якому темпі і яким тоном будете читати слова батька? сина? 

— Які слова виділите інтонацією при читанні? 

ґ) Виразне читання оповідання учнями за особами. 

д) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання. 

— Скільки років виповнилося синові? 

— Що дав йому батько? 

— Що наказав зробити? 

— Чи вмів син копати? 

— Як він виконував поставлене завдання? 

— Що трапилося наприкінці роботи? 

— Як почувався син? 

— Що сказав йому батько? 

— Яка головна думка оповідання? 

е) Гра «Земля — небо». 

За командою «земля» діти нахиляються до книжки і читають текст. За командою «небо» — піднімають голівки вгору, прибираючи вказівки від тексту. Знову лунає команда «земля» — учні очима знаходять, де вони припинили читати. 

VІІ. ПІДСУМОК УРОКУ 

— З яким твором ознайомилися на сьогоднішньому уроці? 

— Хто його автор? 

— Який висновок з прочитаного ви для себе зробили? 

-         Чи справдилися ваші очікування?

-         Приклейте стікери до одного з листів на дошці.

А) Нічого не зрозумів       Б) Все зрозумів       В) Хочу знати більше

  А)                                          Б)     В)

VІІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

Виразно читати оповідання, переказувати, скласти 5 запитань до тексту. (с. 159–160).