четвер, 18 лютого 2016 р.

Основні принципи індивідуальної виховної роботи з дітьми різних типів темпераменту (продовження)

В роботі з холеричним типом темпераменту виявляю зацікавлене розуміння душевного стану учня, довідуюсь як налаштована дитина, в якому настрої вона зараз перебуває. Вимогу ретельно продумую та намагаюся її ставити в тактовній формі, "м"якій". Включаю таких учнів в активну діяльність, в якій виявляється  їх ініціатива. Спостереження показують, що зайнятість корисною справою розвиває позитивні якості учнів.
Своєю енергійністю, схильністю до ризику, впертістю, пустотливістю, задерикуватістю, нетерплячістю і високою конфліктністю діти-холерики викликають у дорослих та дітей негативне ставлення до них.Терпляче вчу їх ввічливості, вмінню стримувати емоції, посидючості, наполегливості.
Звертаюся до батьків дітей з холеричним типом темпераменту з проханням організувати життя дитини так, щоб вона, по можливості, не надто збуджувалася, не принижувати гідності дитини, з розумінням ставитися до "зривів" у поведінці. Висловлювати своє незадоволення спокійно:"А мені твій вчинок не сподобався, ти, мабуть, його не продумав. Коли будеш готовий обговорити його, підійдеш, і ми разом поміркуємо, що робити далі." Попереджаю батьків , що застосування фізичних покарань, окриків вкрай неефективні і шкідливі для здоров"я  для дітей-холериків. Вони остаточно розхитують нервову систему дитини, у якої процеси збудження домінують над процесами гальмування. Відтак досягається ефект, протилежний бажаному. Якщо дитина-холерик виконала роботу неякісно, її не можна сварити, карати, а треба пояснити, чому так не можна і вимагати повторного сумлінного виконання.
На уроках учні-холерики, швидко завершивши роботу, можуть заважати іншим учням. Отже для них завжди є кілька цікавих додаткових завдань.
У класі перебування двох холериків за однією партою, а отже на одній території, можливе, іноді корисне, але не завжди доцільне. Оптимальне сусідство -холерик і сангвінік.

Немає коментарів:

Дописати коментар