неділя, 21 лютого 2016 р.

Основні принципи індивідуальної виховної роботи з дітьми різних типів темпераменту (продовження)

В роботі з меланхоліком потрібно приділяти увагу, турботу і доброту. Головні особливості цих дітей: лякливість, нерішучість.Ці особистісні якості не можна ліквідувати. Покарання, демонстрування дорослими постійного невдоволення тільки розхитують надзвичайно чутливу нервову систему меланхоліка. Правильний виховний підхід полягає в тому, що дорослий вивляє співчуття і повне розуміння почуттів дитини, тактовно і зацікавлено проникає в її духовний світ, здійснює моральну підтримку і зміцнює віру у власні сили, виявляє розуміння її душевного стану.
Через певний  проміжок часу  потрібно організовувати для учня-меланхоліка "ситуацію успіху". Уважно стежачи за настроєм та інтересами дітей, заохочувати їх до занять у гуртках, секціях.
У спокійній, доброзичливій атмосфері нові знання засвоюються меланхоліками швидко і надовго (темп має бути помірним, варто повторити основні моменти, цікавитись чи всі встигли, що необхідно уточнити, можливо,самому підійти до дитини і пересвідчитись чи вона встигає). Тому створення сприятливих умов навчання і виховання дитини - ключова проблема в роботі з меланхоліками.
Меланхоліка швидко втомлює будь-яка діяльність, навіть легка і приємна ( пам'ятаймо про тембр, висоту голосу, переключення уваги, насиченість уроку різними технічними засобами, ілюстративним матеріалом). Як наслідок, меланхолік виконує кожну роботу приблизно вдвічі повільніше за сангвініка (темп заради темпу - це страшна зброя, пам"ятаймо про це!). Меланхоліка варто змалку навчати планувати свою діяльність, розумно розподіляти час, інакше можливе нервове й фізичне виснаження організму на грунті хронічної перевтоми або ж формування відрази до праці, апатія. У дітей-меланхоліків досить часто можуть розвиватися не тільки неврози, а й комплекси невдахи, ізгоя.

Немає коментарів:

Дописати коментар