Основні принципи індивідуальної виховної роботи з дітьми різних типів темпераменту (продовження)

Діти- флегматики найнезахищеніші. Шалені ритми сучасного життя їм незрозумілі, логічно не обгрунтовані й надзвичайно виснажливі.Саме діти-флегматики ризикують втратити свою індивідуальність в оточенні дорослих холериків і сангвініків ( яких близько 2/3 від всієї людської популяції). Неправильний підхід до організації виховання та навчання флегматика - це звинувачення його в тупості, некмітливості, постійні спонукання, покарання за повільність .Наслідки такого ставлення здебільшого трагічні: у дитини виникають неврози, вона починає поспіхом виконувати доручення , але неякісно,несумлінно; формується комплекс меншовартості, пов"язаний з постійними невдачами.В результаті дитина не розкриває себе як особистість, не реалізує власних творчих можливостей мислення, уяви.
 Флегматики бурхливо своїх почуттів не виявляють, але насправді вони в них глибокі і постійні.Діти болісно переживають несправедливість, зазіхання на їхні права, розлучення з близькими людьми, бояться і не люблять змін, нестабільності.Флегматики здатні повністю ігнорувати вимоги неавторитетної для них особи. З огляду на це, порада батькам та вчителям під час спілкування з флегматиками:зважувати кожне слово, кожну дію, щоб не втратити авторитет в очах дітей, намагатися створити повну взаємну довіру у стосунках, аби дитина не замикалася в собі. Працюючи з дітьми-флегматиками, вітаю кожен крок їхньої самостійності, непомітно допомагаю у складних справах, намагаюся не підганяти, не прискорювати дій дітей. Вчу правильно переключати увагу під час виконання завдань і раціонально розподіляти час. Спроби прискорювати дії флегматиків малоефективні, а також небезпечні для психічного здоров'я дітей. Дітям-флегматикам настійливо рекомендую звечора готувати всі потрібні назавтра речі.
Спостерігаючи за впливом фізичних вправ на дітей-флегматиків, зазначу, що вони часто не стимулюють, і стомлюють, викликають сонливість і бажання після інтенсивної зарядки лягти відпочити.